---

Не всотаю я цей світ
Не вберу його у душу
Що не вимовлю то гніт
Знов прикручувати мушу

Перерізав горло сам
Світлу в чорнім каганцеві
Не пісням я й не словам
А Небесному Отцеві

Поклонюся до землі
Та не встану там де вклякну
Половини ж догорів
А до решти сил забракло

І коли настане час
Відшкрібати з кіптяви цю
Вже не владную правицю
Від якої промінь згас

Милуй Боже… запали
Ґнота вдавленого в лій
Він чадітиме й з смоли
Лиш аби на гонор Твій…