| Головна » Статті » Профілактика та лікування » Пролежні |
ПРОЛЕЖНІ - ВСЯ ПРАВДА ПРО НИХ
У здорових людей ніколи не буває пролежнів. Чому? Вони можуть вільно рухатися. Постійно вони переміщають вагу свого тіла з однієї його частини на іншу: при ходьбі, стоячи, сидячи, лежачи й навіть у сні. У хворих людей і інвалідів, що багато часу знаходяться в постелі або кріслі, можуть з'являтися пролежні, але все-таки в більшості з них вони не виникають. Це залежить від того, як часто пацієнти змінюють положення тіла. У пацієнта на мал. 1 тіло нижче попереку паралізовано. Коли він лежить на спині, значна частина його ваги концентрується в підстави хребта, втискаючи шкіру в поверхню постелі. Тому що пацієнт не може самостійно змінювати своє положення й переносити навантаження з однієї частини тіла на іншу, то в нього виникає пролежень.  Хто найбільш підданий утворенню пролежнів? Той, хто недостатньо рухається. Особливо високий ризик утворення пролежнів у паралізованих пацієнтів. Перенесена травма хребта позбавляє їхньої можливості володіти нижньою частиною тіла. Таке враження зветься параплегія й при відсутності спеціальних мір обумовлює виникнення пролежнів. Пацієнти, що втратили рухливість якої-небудь частини тіла в результаті інсульту, як правило, люди літнього віку можуть мати інші захворювання, що додатково послабляють їх. Багато хто з них майже зовсім не рухаються в постелі без сторонньої допомоги. Є й інші причини, що зустрічаються, на щастя, досить рідко, які можуть викликати паралічі й цим сприяти появі пролежнів. Однак не тільки паралічі можуть приводити до утворення пролежнів. Важкі хвороби, що викликають сильну слабість, хірургічні операції - все це часто обмежує рухливість лежачих хворих. Обмеження рухів у суглобах при важких формах артритів, витяжка або гіпс при переломах також приводять до тривалого змушеного положення пацієнта. Імовірність появи пролежнів дуже висока в пацієнтів, що перебувають у несвідомому стані. Прийом заспокійливих ліків, емоційна депресія можуть позбавити пацієнтів бажання проявляти життєву активність, відбиваючись і на рухах у постелі. Ті із хворих, які не тільки мало рухаються, але й одержують погане харчування, особливо піддані небезпеці появи пролежнів. Пролежні - це завжди неприємне й небезпечне ускладнення. Вони можуть збільшувати час хвороби, сповільнювати видужання й викликати необхідність додаткового лікарського й сестринського догляду. У найнебезпечніших випадках пролежні можуть привести до смерті. Давайте більш уважно розглянемо пролежень у пацієнта, зображеного на попередньому знімку. На мал. 2- а зображення збільшене. Там, де шкіра піддалася омертвінню, утворився отвір - виразка (мал. 2- б). Крізь цей отвір видні тканини, що покривають кістку. Шкіра навколо виразки розпухнула й почервоніла. Це захисна реакція організму, називана запаленням.  Основною причиною виникнення пролежнів буває тиск на м'які тканини. Щоб зрозуміти механізм цього явища, необхідно знати, як підтримується життєдіяльність м'яких тканин у результаті кровообігу. 2. Кровообіг і харчування тканин тіла Кожний людський організм має потребу в надходженні кисню, води й живильних речовин і у видаленні з нього продуктів життєдіяльності. Ці функції виконують більйони дрібних клітин, що творять всі тканини. Кров приносить до клітин необхідні речовини й несе відходи. Таким чином, кровообіг необхідний для підтримки життєдіяльності клітини. Кров перекачується по тілу в результаті роботи серця. З кожним ударом серця кров під тиском стрімко надходить у великі артерії, які багаторазово розгалужуються на артерії меншого розміру, а потім артеріоли. Артеріоли, ділячись, утворять системи дрібних і найтонших кровоносних судин- капілярів, які й сполучаються безпосередньо з живими клітинами (мал. 3- а).  Пройшовши крізь капіляри, кров випливає через тонкі венули, які, з'єднавшись, утворять вени. Маленькі вени з'єднуються в більші, і по них кров надходить назад у серце. Для харчування тканин необхідна не тільки циркуляція крові, але й проникнення в клітини живильних речовин, що втримуються в ній, і кисню. За це завдання відповідають капіляри. Капіляри так малі, що побачити їх можна тільки за допомогою сильного мікроскопа, а їхні стінки так тонкі, що кисень і живильні речовини легко проникають крізь них і попадають у клітку ( 3-б). Кров тече по капілярах, несучи із собою кисень і живильні речовини. Кисень і живильні речовини (мал. 3- а, зелені стрілки) виходять із капіляра й попадають у клітки. Відходи (мал. 3- а, сині стрілки) із кліток надходять у капіляри й несуться кров'ю. Життєво важливий обмін киснем, живильними речовинами й продуктами життєдіяльності відбувається доти , поки кров рухається по капілярах. Всі ми знаємо, що якщо серце перестане качати кров, той її рух у всіх артеріях, капілярах і венах припиниться й наступить смерть. Але що ж відбувається, якщо серце продовжує працювати, а кров не надходить тільки в деякі судини? 3. Що відбувається, коли блокується кровообіг? Серед пацієнтів часто зустрічаються люди з порушенням кровообігу. Це відбувається часто тому, що деякі з артерій, як старі водопровідні труби, засмічуються зсередини. Тканини, до яких підходять ці артерії, страждають через недолік харчування й затримки продуктів обміну. Коли рух крові не відновлюється, ці тканини відмирають. Якщо цей процес відбувається в мозку, то результат цього - інсульт, а якщо в нозі - гангрена. Часткова закупорка внутрішньої частини хворих посудин - не єдина причина порушення кровообігу. Навіть здорові кровоносні судини можуть бути легко перекриті. Їхні м'які стінки подібні зображеної на мал. 4 гумовій трубці. Якщо ви надавите на них, вони стискуються, і рух крові припиняється. Коли тиск слабшає, судини знову розширюються, і кровообіг відновлюється.  На малюсінькі артеріоли, капіляри й венули шкіри не можна подивитися без мікроскопа, але можна припустити, що при наданні на них тиску вони перекриваються. Шкіра має свій звичайний рожевий колір за рахунок крові, що тече по посудинах. Візьміть порожню склянку й сильно стисніть її. Подивітеся крізь склянку на пальці (мал. 5). Там, де пальці давлять на стінки склянки, рожевий колір зникає, тому що кров витиснута, і кровообіг зупинений. Тепер поставте склянку. Кінчики пальців відразу порозовішають, тому що рух крові відновиться. Яке відношення має порушення руху крові до пролежнів? Щоб відповісти на це питання, розглянемо місце, де дуже часто з'являються пролежні - пяту. Коли ми лежимо на спині, більша частина тиску ноги доводиться на п'яту. Вся вага лягає на невелику поверхню шкіри, що перебуває безпосередньо під кісткою (мал. 6- а).  Покладіть свої пальці під п'яту лежачої людини. Ви відчуєте вагу, сконцентровану в цьому місці. Цього тиску досить, щоб пережати кровоносні посудини між кісткою п'яти й поверхнею шкіри й зупинити рух крові (мал. 6- б). Якщо пятка перебуває в такому положенні досить довго, недостатнє кровопостачання приводить до загибелі частини кліток, і розвивається пролежень (мал. 7).  4. У яких частинах тіла утворяться пролежні? Два пролежні, розглянуті нами, на куприку й на пяті, утворилися, тому що кістки, розташовуючись поблизу поверхні шкіри, натискали на м'які тканини. Воно було достатнім для того, щоб пережати кровоносні посудини й викликати утворення виразок. В основному, пролежні з'являються там, де виступаючі частини костей втискають м'які тканини в поверхню ліжка або крісла. Підтвердженням цьому може служити наступний приклад. Натисніть долонею на поверхню стола (мал. 8- а). Можна жати з будь-якою силою, не ушкоджуючи при цьому руки, тому що сила, що ви прикладаєте до долоні, розподіляється на всю її поверхню. Тепер стисніть кулака, виставивши лише один суглоб, на який і надавите (мал. 8- б). Навіть невелике зусилля заподіює біль! Це тому, що все навантаження доводиться на невелику поверхню шкіри під гострим кінчиком кістки.  Під кістковими виступами тиск ваги тіла концентрується на невеликій ділянці поверхні шкіри, обумовлюючи сильне стиснення кровоносних судин і блокуючи кровоток. На мал. 9 показані певні кісткові виступи, знання яких допоможе вам визначити, які ділянки тіла можуть бути піддані пролежням.  5. Як виглядає шкіра, що піддалася стисненню? Уявіть лежачого в постелі пацієнта. Якою б ми побачили поверхню шкіри пацієнта, якби могли бачити крізь матрац? Щоб довідатися це, скористаємося прозорими поверхнями, досить міцними, щоб витримати людину, що лежить на них. Будемо використовувати різні види поверхонь: одні тверді й рівні, інші гнучкі й що облягають. Людина лежить на спині на прозорій поверхні, що була піднята на необхідну висоту для фотографа, що перебуває внизу (мал. 10).  Ми досліджували колір шкіри людей у різних положеннях, які звичайно займають хворі лежачи в постелі (мал. 11).  Положення на спині Основна частина пацієнтів проводить більшу частину свого часу лежачи на спині, і пролежні під хрестцем з'являються частіше, ніж де-небудь. Уявіть себе на місці фотографа, що спостерігає знизу за шкірою людини, що лежить на спині на прозорій поверхні. Спочатку зверніть увагу на шкіру в нижній частині спини, потім на сідниці, включаючи область безпосередньо під хрестцем (мал. 12- а).  Ми бачимо, що там де шкіра стикається з поверхнею, вона утворить зону стиснення. Уважно подивітеся на центр цієї зони (мал. 12- б). Там є чітко позначена область більше світлого кольору, чим інша поверхня. Це те місце, де зі здавлених під хрестцем судин шкіри віджаті кров і кровоток порушений.  Якщо рух крові блокований надовго, то значна кількість клітин під хрестцем відмирає. Протягом декількох днів мертві клітини розпадаються, і утвориться виразка - пролежень. Ще раз подивимося знизу на різних досліджуваних людей. Як виглядає верхня частина спини? На мал. 13- а ми бачимо людину з добре розвинутою мускулатурою, що лежить на спині на прозорій поверхні. У місцях зіткнення шкіри з поверхнею, її ділянки сплющені, так що обрисами нагадують метелика (мал. 13- б).  Інша людина перебуває в тій же позиції, але він має худу статуру й слаборозвинену мускулатуру (Рис.14- а). Зверніть увагу на ділянку зіткнення з поверхнею, схожої за формою з метеликом (мал. 14- б).  Білі плями виявляються під місцями кісткових виступів лопаток і ліктів. Області, позбавлені крові, під лопатками ширші. Крім того, виявляються білі плями під кістками хребта (мал. 14- б). Пролежні досить рідко творяться у верхній частині спини, тому що вона трохи рухається при подиху й русі рук. Виразки на ліктях з'являються часто, тому що кісткові виступи в цих місцях особливо гострі, і шкіра легко ушкоджується при зіткненні з поверхнею ліжка. Ви вже бачили виразку на пяті. У цьому місці пролежні часто виникають тому, що тиск ваги сконцентрований на невеликій поверхні шкіри. Що відбувається з п'ятами лежачої на спині людини, зображено на мал. 15.  Зверніть увагу на те, що кров витиснута на ділянках шкіри під костями п'ят. Якщо ноги рухаються недостатньо, то може утворитися пролежень (мал. 16).  У всіх місцях кісткових виступів на тілі - хрестці, стегнах, лопатках, хребті, ліктях, п'ятах - ми бачимо, що кров витісняється в тих місцях, де шкіра перебуває під тиском. Коли шкіра стає знекровленої, вона втрачає свій нормальний рожевий колір і стає, як ви можете бачити, дуже блідою. Положення лежачи на боці Майже всі, і хворі й здорові, час від часу люблять лежати на боці. Як і в положенні на спині, тиск на шкіру під кістковими виступами може блокувати рух крові. У пацієнтів, що занадто довго лежать без руху на боці, можуть виникати пролежні в області верхньої частини плеча, ребер, гребеня подвздошной кістки, великого вертіла стегнової кістки, бічної частини коліна, на щиколотці й зовнішній частині ступні. Давайте подивимося на людей, що лежать на боці на прозорій поверхні.  Іноді пролежні з'являються на ребрах, але це буває не часто завдяки постійним рухам при подиху. Можна бачити, як витиснута кров у місцях сильного стиснення (мал. 17). Дуже високий ризик появи пролежнів на щиколотках і ступнях. Зверніть увагу на білі знекровлені плями на зовнішній частині щиколотки й ступні (мал. 18). Із всіх небезпечних крапок у положенні на боці найбільш несприятливою є область великого вертіла стегнової кістки. У цьому місці тиск на шкіру дуже сильний, і легко розвиваються тут пролежні, та бувають особливо великими й глибокими.  Спостерігаючи знизу крізь прозору поверхню людини, що лежить на боці, ми бачимо, яка велика ділянка шкіри знекровлена під більшим рожном стегнової кістки (мал. 19- а). Хворий, зображений на мал. 19- б, занадто довго перебував нерухомо на боці. Під тиском кісткового виступу рух крові було блоковано. У тім місці, де й передбачалося, утворився пролежень. | |
| Переглядів: 17419 | |
| Всього коментарів: 0 | |
